Отзывы санатория "Ясная Поляна" Гаспра

, 5 января 2014

Поздравляю всех работников санатория "Ясная поляна" с Новым годом и Рождеством Христовым! Желаю процветания санаторию, наличия постоянных спонсоров и отдыхающих, крепкого здоровья и терпения всем сотрудникам санатория. Большой привет горничной Нине Александровне с 3-го этажа. (я отдыхала в мае и помню ее). Огромное спасибо за поздравление от санатория с Новым годом. Было очень неожиданно. Может быть для кого-то это и формальность, но как говорится, мелочь, а ПРИЯТНО. Всех помню и вспоминаю только хорошее. Всех вам благ и всего наилучшего в Новом году. Надеюсь, еще встретимся!!!

Елена, Белогорск, АР Крым 18 декабря 2013

Огромное спасибо администрации санатория за новогоднее поздравление! Было очень приятно получить Вашу открытку, которая еще раз напомнила о чудесном, незабываемом отдыхе в Вашем санатории! Успехов Вам в вашей необходимой для нас работе, пусть Ваши отдыхающие никогда не портят вам настроение и оставляют только самые положительные отзывы о санатории "Ясная Поляна" и замечательном персонале, здесь работающем. Побольше счастливых дней в этом году, здоровья, отличного настроения, достатка всем! Особая благодарность за организацию отдыха менеджеру Ларисе!

Дата пребывания: с 27 июня 2013 по 8 июля 2013

Ольга, Луганская область 17 декабря 2013

Отдыхала по соцстраховской путевкой с ребенком 6 лет. В целом отдохнули хорошо, довольна. Но немного подпортила отдых погода в последние дни. Санаторий не расчитан на зиму, даже Крымскую!Лечебный корпус и столовая не отапливаются вообще, мерзли сильно.В спальном корпусе многие комнаты отапливались плохо, на 6 этаже оборудована неплохая игровая комната, но она совсем не отапливалась, в ней было жутко холодно. Спасибо за замечательную детскую площадку, ребенка не могла с нее утащить. Хорошая территория санатория, замечательный парк, досадно, что он не приведен в порядок, очень много мусора. Если бы еще и освещались дорожки, а то только центральная лестница. В итоге вечером не могли гулять.
По поводу лечения. Замечательный ЛОР-врач, спасибо ей большое. Внимательные медсестры на процедурах, жалко их бедных, работают в кабинетах при 10 0С. Терапевт - просто ужас, на первичном и единственном приеме хотя бы для виду давление померяла что-ли. При этом когда я попросила назначить мне какую-либо процедуру по поводу сопутствующего диагноза, то мне ответили, что это неоплачивается, хотите - получайте процедуры платно. Это при том, что лечение в день стоит около 90 грн. "А что Вы хотите от соцстарховского санатория??" Классный ответ, правда!
Питание неплохое, но удивило полное остутствие кисломолочных продуктов. Итог - по соцстраховской путевке ехать можно, за полную стоимость - категорически нет.

Дата пребывания: с 21 ноября 2013 по 10 декабря 2013

Светлана, Полтава 30 ноября 2013

Спасибо всем сотрудникам санатория - девочкам на регистрации, вахтерам, доктору Лие Борисовне и массажистке Людмиле Павловне, горничной Наташе, работникам бухгалтерии, охранникам и, конечно же, поварам и раздатчикам - за внимательное и теплое обслуживание! Здоровья Вам и хорошо оплачиваемой работы! Спасибо Черному морю и очень ласковому для ноября солнышку! А если этим людям дадут необходимые средства, то все недостатки будут устранены. Пусть те, кто критикует, вспомнят, а как они на своих рабочих местах трудятся, все ли делают безукоризненно? Хочу приехать еще!

Дата пребывания: с 29 октября 2013 по 18 ноября 2013

Тамара, АР Крым п.г.т. Советский 19 ноября 2013

Отдыхала в санатории с 17 сентября по 7 октября. Путёвку выделили от соцстраха . Когда ехала в санаторий очень переживала , выдержу ли я там , начитавшись отрицательных отзывов. Но мне честно не хватило тех дней , что я пробыла в санатории , правда немного подвела погода , дожди . Но даже погода не испортила мой отдых и лечение . Очень приветливый , доброжелательный и внимательный обслуживающий персонал . В номерах каждый день проводилась влажная уборка , спасибо за это Нине Александровне . Я проживала на третьем этажа в 319 номере, вид из комнаты был на море . Многие жалуются , что вода была по графику , меня это как то не смутило , потому что в номере я можно сказать только спала , остальное время я была на процедурах , на экскурсиях или просто гуляла по парку санатория , а какой воздух чистый я не могла им надышаться . С удовольствием ещё раз хотелось бы посетить санаторий .

Дата пребывания: с 16 сентября 2013 по 6 октября 2013

Ольга, Житомир 12 ноября 2013

Здравствуйте! С Ясной Поляной у меня связаны детские воспоминания- очень светлые)) Я в начале 90х была с мамой 2раза. До сих пор вспоминаю эту неповторимую атмосферу и природу. Несмотря ни на что очень хотелось бы привезти к Вам и своего ребенка на лечение(мы оба астматики) и самой вернутся в эту красоту. Возникает вопрос: распределяете ли вы путевки на поликлиники? Или только через соцстрах? Спасибо

елена, Одесса 12 ноября 2013

Здравствуйте,всем доброго дня! Со всем можно было бы мириться и с неудобствами и с ненавязчивым сервисом наши люди ко всему привычны,но в этом санатории травят животных варварскими методами ,При мне умирала собака в ужасных мучениях прямо на детской площадке.Хотя животные там очень хорошие ,никого не трогают, добрые собаки и котов множество,но их периодически убивают.

Дата пребывания: 10 октября 2013

Виктор, Ровно 11 ноября 2013

Відпочинок у санаторії «Ясна поляна», смт Гаспра. Останній раз відпочивали у Криму 2 роки тому і після того, заклявшись у цю «срану діру» більше не повертатися, відпочивали у Карпатах потім у Болгарії. В цьому році отримавши напівшарову путівку у санаторій «Ясна поляна» дуже зраділи, (не скільки від шансу попасти знову у Крим, а звичайно від того, що відпочинок буде недорогим). Не буду згадувати про сир у мишоловці, але від такої нагоди відмовитись не могли. Виїхали з Рівного о 11 40, з нічним перепочинком десь у степу під Сімферополем у санаторій прибули десь о 8 30 ранку. На спідометрі 1150 км від Рівного. (До речі до Поморія, Болгарія 1200 км). Адміністрація санаторію розміщена у симпатичному, старовинному, двовежовому корпусі, який є візитною карткою санаторію. Скло у готичних аркових вікнах якого, подекуди замінено на фанеру. Інтерєр, який бачив ще Лев Толстой, на скільки якісно виконаний що витримав присутність багатомільйонного натовпу людей, останнім часом (я маю на увазі останні років 80-100 років) став піддаватися руйнуванню. Час бере своє. Минулорічна зима давала про себе знати. Пальми, які так гарно виглядають на фотографіях 60-70 років 20 століття, мали вигляд спалених факелів. Декілька троянд, які прикрашали клумбу при вході у адміністративний корпус мали не менш жахливий вигляд. Ай-Петрі…, він не змінився, як завжди величний знімається стрімко у небо, немов би хоче захистити цей, колись, райський куточок від вандалів та варварів. А ще море, воно з іншого боку від кримських гір радувало нас своєю блакитністю та бездонністю. Близько години оформляли документи у адміністрації, там же одна тьотя сказала, що необхідно оформити обов’язкове страхування у санаторії. «Всєго 35 грівєн на чєловєка, ето нє дорага» - сказала вона, на що я відповів, що ми застраховані, але страховий поліс ми забули вдома, бо у переліку документів, які потрібно взяти у санаторій про це сказано не було. Так вона від нас і відстала, хоча люди, які оформлялися перед нами та після нас виймали гроші і спокійно їх віддавали. Хіба, що може дійсно хотіли самостійно застрахуватися, і добра фея (видно, як представник страхової компанії) направо-наліво роздавала поліси. Основним місцем проживання у санаторії є спальний корпус. Величезна 6-ти поверхова паралелепіпедна споруда збудована у радянські часи, тут таких багато. Одна довга сторона відкривається на море, протилежна на парк. Праворуч від корпусу недобудована залізо-бетонна коробка 10 поверхівки в аналогічному стилі. Зліва від корпусу їдальня. Нам був запропонований номер 244 на другому поверсі з видом на обшарпану залізо-бетонну стіну на якій красувалися труби діаметром не менше 200 мм, однак які були прикрашені обдертою скловатою та алюмінієвою фольгою. З вікон стояв постійний нав’язливий шум вириваючої під тиском води. Стіни з підвищеною вологістю та грибком, який викликав особисто у мене нав’язливий свербіж у носі та чхання. Тому спокійно подякувавши, ми повернулися до готичного адміністративного корпусу, де сказали що дане житло не може використовуватися для перебування людей, а тим більше з дітьми. Тоді молода принцеса-несміяна, за іменем Надя сказала: «а я вам гаваріла што прі раздєлєніі путьовкі ми прєдаставляєм наміра толька на пратівапаложную ат моря сторану». Ми відповіли, що ми і не проти щоб номер був на «пратівапаложную сторану» тільки може на поверх, чи на два вище, де не така вологість і грибок, який як відомо, не має кінцівок туди не долазить, або гине від попадаючих туди ультрафіолетових променів. Принцеса-несміяна ще деякий час впиралася, однак на аргумент, що у моєї дитини астматичний бронхіт і після того, як не дай Бог, буде чергове загострення у Криму, куди люди приїзджають саме лікуватися з цього приводу, вона здалася і запропонувала оглянути ще два номери на 4 та 5 поверхах. Номер на 5 поверсі був сухий, однак, температура у ньому була градусів 40, він був під дахом. Тому ми змушені були погодитися на номер 445 на 4 поверсі. При наймі він був сухий з нього відкривався вид парк. В номері 3 ліжка з проваленими обдертими матрацами. Дві тумбочки, новий холодильник, телевізор (правда без пульта), кабельне телебачення. Посуду, електроприладів немає. На стінах, меблях павутиння та пил. Санвузол з совдепівською сантехнікою та плиткою (подекуди відбитою), невелика квадратна брудна ванна зі шторкою яку збивав напор холодної води. Гарячу воду подавали двічі на день по годині і те вмудрялися вмикати пізніше на 15 хв, а вимикати раніше. На балконі ліжко зі зломаною пружиною столик та дві табуретки.
Між парком та санаторієм волейбольний та баскетбольний майданчик. Обидва покриті дрібним відсівом через який подекудиди проривалися бур’яни.
В парку проживає дуже багато тварин. Найбільш розповсюджені види пси та коти. Дивувало різнобарв’я окрасу тварин від білого з переходом через сірий та рудий колір до чорного. Причому, якщо коти вели себе спокійно, то собаки, періодично, збираючись біля недобудованої залізобетонної споруди уночі влаштовували монотонний гавкіт. Звук псячої брехні, підсилюючись у лабіринті незліченної кількості недобудованих кімнат 10-ти поверхівки розповсюджувався по південному березі від Ялти до Фороса, порушуючи спокій відпочивальніків. Наше озброєння складалося із двох водяних пістолетів калібру 0,3 см, об’ємом води до 200 мл та довжиною пострілу до 10 м, що дозволяло вести безперервний вогонь протягом 1-2 хв до наступної перезарядки. Іншою зброєю був більш потужній шприцеподібний пістолет калібру 0,5 см, об’ємом до100 мл, який дозволяв вести прицільний вогонь на відстані до 20 м, що давало можливість вражати псячих ворогів, які вставивши морди у отвори дверей на першому поверсі порушували нічний сон відпочивальників. Однак використовувати цю зброю було незручно із-за необхідності постійної перезарядки та малої прицільної дальності. Тому в хід йшли гранати виготовлені з ПЕТ пляшок 0,5 л та наповнених водою. Після декількох прицільних жбурлянь недруги весело махаючи хвостами розбігалися по прилеглому парку. Наступала тиша, яка давала можливість насолодитися приємними звуками нічних цикад. Санаторій знову поринав у сон. Однак приємні заколихуючі звуки нічних комах звучалили на фоні постійного шуму чи то вириваючої з труб води чи то повітря. Щоб вияснити це я обійшовши корпус справа та, обминувши волейбольний майданчик, продираючись через кущі таки знайшов причину цього шуму. На стику металевих труб, які підходили до корпусу у криниці з залізобетонних блоків, проривався потужній струмінь холодної води. Він із шаленою силою вдаряв у протилежну стіну і стікаючи по ній зникав під землею. Однак ніщо не могло зіпсувати нам відпочинок. Ми, люди, що народилися у СРСР були звиклі до будь-яких побутових випробовувань.
Окрема тема – їдальня. Харчування організоване за принципом «шведський стіл» але по-українськи. Їжа однотипна дуже доступна. Однак якщо Ви хочете скуштувати млинця чи то шматок м’яса, прийдеться поборотися, вірніше – дочекатися. Персонал їдальні дуже привітний, молодий, за це їм величезна подяка. В їдальні стоїть несамовита спека. Тому бажано стіл займати під вентилятором. В цілому від голоду ніхто не вимер.
Пляж досить далеко. Хоча можна без особливих труднощів спуститися. Канатка до пляжу працює коректно, за розкладом. Спуск займає в межах 6 хв. На вході на пляж охоронці, які за бабки пропускають купу «лєвих відпочивальників». Їх дуже легко вирахувати за тим, що вони прийшовши вранці на пляж, надувають матраци, встановлюють парасолі і не покидають пляж протягом дня. Пляж невеликий, хоча місця для всіх вистачає, навіть для «лєвих».
Дівчата-аніматори – це мабуть єдине до кого немає ніяких нарікань. Протягом дня займаються з дітьми пляжними іграми, і радують око чоловіків, а ввечері на першому поверсі у холі проводять інтелектуальні ігри, дискотеки та конкурси.
Лікування – 0 (тобто не буква о а цифра «нуль»). Воно включає: кисневу пінку, інгаляції, ароматерапію, і соляну шахту, вірніше соляну кімнату у якій мені пощастило побувати. Ніяких молекул солі у повітрі я особисто не відчув, тому продовжувати витрачати час на це не став. А, даруйте, ще є електропроцедури – електрофорез, тощо на допотопних апаратах.
Частину парку санаторію стирили під будівництво декількохповерхівки комплексу «Александрія». В парку дуже гарна настінна різьба за мотивами казок, та занедбаний фонтан. На жаль спаплюжені вандалами і просто «козлами». Не вкладається у голові про що може думати людина, яка руйнує такі речі. В цілому складається враження, що санаторій хочуть довести до зубожіння, щоб продати за безцінь, дуже вже ласе містечко.
Висновок: По путівці можна непогано відпочити, за повну оплату – ні в якому разі.

Дата пребывания: с 16 июля 2013 по 28 ноября 2013

, 11 ноября 2013

тогда и ссылочку передайте, плиз!)))чтобы не быть инкогнито http://vk.com/id14285700

, 11 ноября 2013

сотрудник столовой!;)))