Санаторий "Русская Поляна" Русская Поляна

Данил син, Черкаси 2 июня 2021

Мне очень понравилось ходил 3 года под ряд но иза короновируса ево закрили и я так хочу сходить на лето но думаю он будет закрыт

Оценка: 10 из 10

Валя, Шпола 18 апреля 2021

Какая цена на путьовку для ребёнка?

Игорь, Умань 5 ноября 2020

Был в конце 80х .санаторий отличный.еда вкусная.персонал хороший.врачи толковые.месторасположение сосновый лес.Да дети там абсалютно разные как и везде.кому то нравится ко му то нет.Многие дети натирали себе манту что бы остаться и не уезжать домой.многие были по несколько раз.Ну и некоторые дети уезжали через несколько дней пребывания.но это редкие были случаи.

Оценка: 10 из 10

Антон Макаров, Черкассы 18 апреля 2020

Ну саторий топовый) В основном был в 3 Корп , много воспоминаний . Валерович топ)

Оценка: 10 из 10

Ваня, Черкаси 13 апреля 2020

Санаторій такай собі в третьому корпусі дуже прикольно там є комната бокс там в одній кімнаті
Душ, умивальник,і туалет.
А в первому корпусі дітей не уважають старсі діти б'ють менших і ніхто нічого не робе.

Оценка: 6 из 10 Дата пребывания: с 22 января 2020 по 17 февраля 2020

Тарас, Маньковка 5 апреля 2020

1988 все в плюс от менеі тільки мінус.може хтось помне вкрали в магазині дріжі і розкидали по туалетах. Санаторій класний ліс природа супер. Жалко другий раз не приняли)))))

Оценка: 10 из 10

Аліна, Черкаська область 2 апреля 2020

Там держут просто тех дитей у каких нет дениг і батьки алкаші

Світлана, Ротмистровка 1 апреля 2020

Була в санаторії перший раз у 3 корпусі . Усе сподобалося .

Оценка: 10 из 10 Дата пребывания: с 30 октября 2019 по 26 декабря 2019

Анна, Сміла 13 февраля 2020

Хочу залишити свій відгук про санаторій "Руська Поляна".
Це було в лютому 2000 року, мені було 13 років. Перше враження було хороше. Мене поселили в 4-х місну кімнату на 2-му поверсі центрального корпусу. З дівчатами подружилися, з одною навіть років 4-5 переписувалися. Ходили до школи, що на території, відвідували якісь процедури. Перші в моєму житті дискотеки пройшли в "Руській Поляні". Але у мене, на той час як в дитини, глибоко в душі засіли деякі ситуації, що там відбувались, і я сто разів подумала б перед тим, чи хочу я щоб моя дитина там побувала, і відчула те саме, що і я.
Я розумію, що пройшло 20 років і все має тенденцію змінюватись, але все ж:
- найперше що не виходить із моєї пам'яті - це харчування у їдальні. Чи то порції були самі по собі малі, чи їх не докладали, але ми ніколи не були ситими, НІКОЛИ; ми виїдали все до останньої крихти, з підноса забирали і додали всі шматки хліба, які залишались нерозданими;
- кіоск біля воріт, де продавались різні солодощі, печиво і т.п. Всі гроші, що залишили батьки ми витрачали саме в цьому кіоску, бо завжди хотілось їсти. Ціни там були високі (це тоді ще моя мама зауважила). Я пам'ятаю, як там за прилавком декілька разів торгувала лікар Галина Іванівна.
- пам'ятаю, як захотівши чаю одразу після вечері (мала в кімнаті і чашку і чай) попросила на посту у медсестри кип'ятку, на що вона мені відповіла, що нащо тобі той кип'яток,он в туалеті з крана гарячої набери... То що це за відношення((. Я по тел мамі це сказала, то вона була в шоці.
- ізолятор -то взагалі страшне слово. Довелось мені захворіти бронхітом, то мене положили в ізолятор, який був на 1-му поверсі і закривався медсестрою на ключ! Палата для двох дівчат - це 2 кв.метри + 2 ліжка і вікно, поруч палата для 3-х хлопців, загальний туалет, і "кухня" -це метр на метр комора без вікон з столом і парою стільцями. І весь час ізолятор був замкнутий! До нас приходила зранку лікар щоб поміряти t і послухати і пару разів на день медсестра приносила їжу з їдальні і ліки. Я пам'ятаю як там було страшно. Ті хлопці постійно заходили в нашу палату, вели себе по-хамськи, один навіть відкрив у нас вікно, набрав з підвіконня сніг і висипав нам на ліжка. Медсестра на наші скарги не реагувала.
В тому ізоляторі було пекло, ми з дівчинкою Олею з палати єлі дочекались коли нас звідти випишуть і повернуть на поверх в наші кімнати.
Ось так.
І взагалі, дуже хотілося додому. З вікна завжди виглядувала, коли під'їждали автобуси з Черкас, чи не йде там по мене мама.
Зараз можливо б було цікаво подивитися що і як в санаторії, але спогади дитинства щодо нього, сильніші.

Оценка: 4 из 10 Дата пребывания: с 31 января 2000 по 6 марта 2000

Люда, Шпола 29 января 2020

Скажіть будь-ласка з якої години і до якої можна привозити дітей, для заселення?